Валіза без ручки

Або а чи є «здорові» люди і чому психоаналітичний психотерапевт працює з дитячими спогадами та почуттями?

Часто мене запитують, а чи є «здорові» люди? Спробую пояснити.

Травматизація - це такий самий «природний» процес, як і інші в нашому житті. Чому ж одні люди-щасливіші і адаптивніші у житті, а інші страждають? Відповідь досить проста: всі люди різні і травми і «поріг травмування» теж у кожного свій. Хтось може спокійно перенести аналогічну ситуацію, а в когось вона викликає дуже сильні переживання.

І якщо у дорослому віці ми здатні вирішити, хочемо ми перебувати в даній ситуації чи ні, чи хоча б «по-гарячому» розібрати свої образи та почуття, то, будучи дитиною, це було практично неможливо.

А тепер навіть згадати час, коли ми були дітьми, – нам дуже складно.

В усьому винен захисний механізм психіки - витіснення. Він дозволяє нам «скласти» всі свої образи в «стару валізу» - і закинути її подалі в комору - «несвідоме». І виходить, що тягнемо ми його повз все життя, навіть не помічаючи.

Змінюємо житло, країни, коло спілкування - а валіза також переїжджає разом з нами.

Психоаналітична терапія може допомогти Вам відкопати цю валізу, витрусити все і подивитися заново на старі образи та травми у безпечнішому та лояльнішому середовищі.

І, звичайно, після цього у Вас звільниться місце для чогось нового у Вашому житті.

І тепер це "нове" Ви оберете вже самі.